Вбита в мене з дитинства догма, мовляв, людина може бути успішною лише за наявності диплома про вищу освіту, мало не зруй нувала щастя моєї дочки. Моя Наталя з усіх залицяльників обрала сусіда Володю. Цього невихованого і безголового хлопчика. У нього ні освіти, ні роботи, ні розуму в голові абсолютно нічого не було. Про достаток я взагалі мовчу. Батьки хоч і не поrані люди, але прості роботяги. Сам Володя ніколи мені не подобався. Завжди, як зустріну його десь на вулиці, то зиркне на мене з-під чола, щось там пробурмотить і піде далі. Після школи нікуди не пішов навчатись. Почав працювати кур’єром.
Ось і все, що я знала про нього. Увечері я прийшла та розповіла все чоловікові. Мовляв, наша Наталя, майбутній юрист і цей Володя без освіти. Яке вони можуть мати спільне майбутнє? Я була з ла. Але… Мій чоловік, замість того, щоб мене підтримати, навпаки, накричав і сказав, що ніколи не думав, що я така меркантильна особа та сноб. Кричав, що хлопець він непоганий, мовчазний просто. Чоловік повністю став на бік Наталії і заявив, якщо дочка обрала Володимира, то він бажає їм щастя. Але я не заспокоювалася. Як тільки дочка повернулася додому я одразу з порога накинулася на неї: – Перестань бачитися з Володею. – Чому? І звідки знаєш?
– Тому що він тобі не пара, ні рівня! – Він зараз навчається! Не в університеті, але навчається, проходить стажування. І взагалі мені все одно ким він працює. Я люблю його та все. Дочка вперше так різко обір вала мене. Заявила, що їй соро мно, що я її мати. Мовляв, нормальна мати не слухатиме всяких пліток і не заважатиме щастю своїй дочці. Дочка з чоловіком присоромили мене. Що мені лишалося робити? Я дала їм спокій… Минуло кілька років. Нині Володя мій зять та успішний програміст. Любить мою дочку і піклується про неї. Я зрозуміла, що вища освіта не є необхідним атрибутом успіху в житті. Володя заробляє такі гроші, що нам із чоловіком і не снилися. Адже кілька років тому я мало не зіпсувала життя своєї дитини.
