Якось ми гостювали у діверя. Віктор із дружиною живуть у сусідньому селі. Дівер старше за мого Володі на п’ять років, і любить його повчати. На цей раз теж не обійшлося без повчань. Тема: обов’язки чоловіка та дружини. Віктор упевнений, що не личить чоловікові і на роботу ходити, і по господарству клопотати. Справді, його дружина Таня все це тягне на собі, хоч і на роботу ходить. Віктор ні до свиней, ні до курей, ні на город не ходить. За весь вечір, що ми були в них, навіть хліба не допоміг порізати дружині. Мені Таню щиро шкода, адже у них двоє синів підростають і вони з батька приклад беруть.
Я думала, що мій Володя з ввічливості слухає і підтакує, адже вдома ми не ділимо обов’язків, я можу свиней нагодувати, а він посуд помити, їсти часто разом готуємо. Але вдома на мене чекав сюрприз. На ранок Володя поснідав і сказав, що йде на роботу, а всі роботи вдома маю робити я сама. “Віктор правий, чоловік не слуга для дружини!”. Я вирішила його провчити. Я працюю не повний день нянькою, з обіду до шостої вечора. Тому завжди до обіду робила більшу частину роботи, а тепер вирішила, що не буду. Пішла собі на роботу, тільки поклопотала по господарству, адже тварини не ви нні, що у їхнього хазяїна бзик. Обід не готувала, навіть посуд ранковий лише після себе помила.
Повертаюся ввечері, а мій Володя місця собі не знаходить, виявляється, що прийшов додому в обід, а каструлі порожні. Далі ще веселіше, хотів одягнути светр тепліше, а я його не випрала… Претензій було багато. На його запитання: “Що на вечерю?”, відповіла, що після шостої вечора вирішила не їсти, а він хоче, хай собі готує. Посуд не митиму, я ж з нього не їла. І ще я вирішила продати свиней, я люблю курятину, тому годувати йому свиней не буду. Я йому у безкоштовну прислугу не наймалася. Володя зрозумів, що його нововведення не приживеться у нашій родині. Почав вибачатися. До того ж, я дала йому завдання поговорити з братом і пояснити, що дружина — це не безкоштовна обслуга. У сім’ї обоє мають рівноцінно викладатися, на те вони й сім’я.
