Свекруха вже не мала сил возитися з городом і віддала нам дачу. Але коли наприкінці осені прийшла за врожаєм, у неї очі на лоба полізли

ПОЛИТИКА

У свекрухи зі свекром є дача, куди вони постійно їздять при кожній нагоді. Налаштували багато теплиць, копають город. Щороку вона робить консервацію. Але минулого року здоров’я свекрухи підвело її, і вони вирішили більше не завантажувати себе та віддали дачу нам із чоловіком. Ми були раді, дача завжди потрібна, дітям буде де веселитися на свіжому повітрі та влітку та взимку під час канікул, і ми з друзями зможемо збиратися за смачним столом із шашликами. Адже посиденьки на свіжому повітрі не порівняти із задушливою та закритою квартирою.

Про город і грядки я навіть не думала, у нас були всі можливості купувати фрукти та овочі з магазину і стільки не морочитися і втомлюватися. Тому я вирішила трохи переробити дачну ділянку , прибрала все зайве, купила гойдалки дітям, зібрали зону для відпочинку та шашлику, диванчики для посиденьок, зібрали газон, щоб очі раділи. Вийшло дуже красиво та затишно. Так минуло літо, і тут восени з’явилася свекруха за врожаєм. Побачивши, що грядок немає, вона кричала і лаялася на весь будинок так, що навіть сусідам було чути.

Вимагала повернути все на місце. Покричала та поїхала. А потім сказала чоловікові, що наступного сезону знову буде її город та грядки. Я здивована, стільки грошей витратили, створили все з нуля, пообіцяли дітям додати басейн, а тут таке. Я спробувала з нею поговорити, пообіцяла, що куплю все для консервації, але вона навіть слухати не захотіла. Навіть про онуків не думає, адже гріх у них забирати такі щасливі дні. І як нам зараз вчинити? Чи варто знову поговорити чи залишити все як є?