Я переконаний – чоловік сам повинен забезпечувати сім’ю від і до. Тому про особисте життя задумався, коли розкрутив свій бізнес, купив та відремонтував квартиру. Потім зустрів Віку, тренера з фітнесу, і після півроку побачень повів її до РАГСу. У Вікі роботи було шість годин на тиждень. Тому трохи здивувався, коли вона заявила, що дуже втомлюється і працювати, і робити домашні справи. Від її маленької зарплати не було ніякої користі, тому я запропонував їй кинути роботу. Вона з радістю погодилася та подзвонила подрузі, поділитися своїм щастям. Я попередив, що піду куплю щось на вечерю, бо вдома не було чого їсти.
Повернувшись додому, я почув, що Віка досі спілкується зі своєю подругою: – Уявляєш, який я молодець! Нічого не робитиму вдома, то ще й на роботу ходити не треба. Чи не життя, а казка. От би ще квартиру на мене переписав, то моєму щастю не було б меж! Як би його змусити це зробити. Почувши, що я повернувся, Віка швиденько змінила тему. Мене дуже засмутили її слова, і я вирішив перевірити дружину в такий спосіб: я зроблю фальшиві документи, в яких буде зазначено, що власницею квартири тепер є Вероніка, і подивлюся на її реакцію. Сказано зроблено. Віка запевняла мене, що це було необов’язково і що вона любить мене не тільки за гроші. Я вдав, що повірив їй і сказав, що вона для мене дорожча за гроші та майно.
А сам почав спостерігати за розвитком подій. Приблизно місяць ми жили, як у казці, дружина навіть вечерю готувала. Але одного разу я повернувся додому і побачив свої речі на порозі. – Ми з тобою розлучаємося і, оскільки квартира належить мені, ти маєш піти. У мене є інший чоловік і ми давно вже разом, – із тріумфом сказала мені дружина. Я не став нічого заперечувати і поїхав ночувати до готелю. Наступного дня до Вероніки зателефонував мій адвокат і повідомив, що квартира насправді належить мені, а в неї фальшиві документи. Після почутого дружина одразу зателефонувала до мене, щоби помиритися. Але я був невблаганний, бо побачив усе, що хотів.
