Вранці я збиралася на роботу дуже похмуро, так не хотілося знову йти до цього офісу, де я пропрацювала вже 8 років. Але проблема була не в тому, що я не любила свою роботу. Просто останній рік у нас змінили шефа. Новий бос був абсолютно без досвіду. З ним у нашої компанії стали з’являтися збитки, колектив працював мляво, тому що шеф штрафував нас практично щотижня. Чоловік постійно вмовляє мене звільнитися і не мучити себе. Але я не хочу просто так йти з офісу, якому присвятила багато часу. Я люблю свій колектив, це моє рідне місце, просто шеф попався невдалий. На чергових зборах наприкінці тижня шеф знову почав ла яти весь колектив.
Усі звикли до того, що у нас немає премій, немає потурань, немає жодного зростання та мотивації. Я вже почала думати про те, що мені потрібно звільнитися, зробити так, як радить чоловік. Просто до Нового року залишилося два тижні, тож не хотілося перед святами залишати компанію. Але чергове зауваження шефа не по справі вивело мене з себе. -А за що ви мене штрафуєте щомісяця? У мене половини зарплати вже немає. Ще дві наради перед Новим роком буде, ще двічі оштрафуєте, і я взагалі без зарплати залишуся. Мені це все набри дло, тож я йду. Я встала і вийшла з кабінету для нарад. Мені було байдуже, бо це була моя остання крапля терпіння.
Але наступного дня мене покликали до головного офісу управління наші директори. У кабінеті також сидів наш шеф. Директори намагалися з’ясувати, чому я вже півроку не отримую нормальної зарплати. Шеф відповів, що штрафує, але не міг пояснити, саме за що. -Ми ухвалили рішення, що звільняємо колишнього шефа, замість нього саме ви станете начальником вашого відділу. Адже ви працюєте у нас у фірмі 8 років і за вас продажі зростали тільки вгору. Я спочатку навіть повірити не могла, що все так добре вирішилося саме для мене. колишній шеф почервонів, у нього просто не було слів. А в мене наче крила з’явилися. Я купила тортик і пішла додому, щоб відзначити таку подію разом із чоловіком.
