Свою дружину я зустрів на дні народження свого друга 8 років тому. Ми тоді багато танцювали, згодом часто зустрічалися. І вся справа дійшла до того, що вона заваrітніла. Ми вирішили, що дитина не повинна народжуватися поза шлюбом, тому одружилися. У нас народився син. Мене тоді перевели по роботі до іншого міста. Потім з’явилися проблеми з грошима, доки дружина була у декреті. Я шукав другу роботу, мало з’являвся вдома. Через це дружина завжди була незадоволена. Потім син почав часто хво ріти, а це гроші та великі нер ви. Але ми з дружиною трималися, все разом проходили, самі вчилися на своїх помилках.
Дружина мене часто рев нувала, були великі сварkи, аж до того, що вона від мене на тиждень йшла. Просто я подобаюся протилежній статі, жінки мені очі будують, а дружина рев нує. Але ми все одно через все пройшли, залишалися разом. Зараз із грошима все нормально, я даю багато грошей дружині, коли вона просить. Якщо потрібно на манікюр-даю, якщо у спорт зал-даю, на нову сукню-даю. Дружина собі ні в чому не відмовляє. Та й часу у мене побільшало, тож я намагаюся його проводити з сином. Я думав, що я зразковий сім’янин, але виявилося, що все не так.
Якось я побачив, що мою дружину зі спортивного залу привезла якась машина, за кермом був чоловік, який поцілував мою дружину в щічку . Я злий чекав її вдома, вона мені зізналася, що раз зра дила. Виправдовувалася тим, нібито я їй мало уваги приділяю, вона подумала, що я її розлюбив і зрадила. Відразу почала вибачатися, але я не можу навіть дивитися на неї. Мені важко це визнати, адже ми так багато разом пройшли, а в результаті вона виявилася неправильною. Я все ж таки повернувся до родини, але тільки заради сина. До дружини я навіть не торкаюся, сплю на дивані і поки що не можу її пробачити.
