Коли я одружився, то не любив свою дружину. Нас більшою мірою змусили одружитися батьки. Справа в тому, що у батьків великий бізнес. Це була їхня мрія поєднати наші сім’ї, щоб збільшити багатства. Дружину я ніколи не любив і близько не спілкувався, проте вона мене дуже полюбила. Але я сприймав це як належне. Адже не дарма кажуть, що один у парі кохає, а другий дозволяє кохати. Ми намагалися зачати дитину, бо наші батьки твердили, що нам потрібний спадкоємець нашого бізнесу. Але в нас ніяк не виходило, потім дружина пішла до ліkаря і їй сказали не втішний діаrноз – вона не може мати дітей. Ми зберігали цю таємницю навіть від наших батьків.
Так і продовжували нудно жити, доки у моєму житті не з’явилася Марина. Я закохався у цю жінку як хлопчик. Бігав за нею, чекав після роботи, дарував дорогі подарунки. Але я не міг розлучитися з дружиною. Тоді батьки позбавили б мене спадщини і грошей, я не міг піти на такі ризики. Тоді я вирішив, що дружина сама повинна подати на розлу чення, щоб я вийшов білим та пухнастим, тоді ніхто б у мене гроші не відбирав. Я став спеціально затримуватися на роботі, не приїжджати додому у вихідні. Потім став залишати телефон прямо перед дружиною, чудово розуміючи, що Марина може написати будь-якої миті.
Я не стирав її губну помаду, від мене пахло її духами. Але дружина все терпіла, і вдавала, що не помічає моїх зрад. І ось нарешті Марина сказала, що вона ваrітна. Сталося велике нещастя під час пологів, Марини не стало, але врятувати дитину вдалося. З дитиною в руках я прийшов додому до дружини і розповів їй правду . Я думав, що вона почне кричати, але дружина обійняла мене і сказала, що ми приймемо цю дитину, як свою рідну. Все одно вона не може мати дітей, так що скажемо всім, ніби вона наро дила. Так як дружина трохи повненька, то ми сказали, що живота не було видно, а раніше про ваrітність не говорили, щоб не трапилося нічого поrаного. Наш обман вдався.
