Шість років тому моя донька, Ганна, поїхала до міста вчитися. А на четвертому курсі між нею та Артуром виникло кохання. Хлопець зробив їй пропозицію, і вони вирішили одружитися відразу після закінчення навчання. І ось свекри приїхали до нас, щоби обговорити організацію весілля. Батьки Артура, люди заможні та з гонором, хотіли провести весілля за своїми правилами. Але їхні вимоги не влаштували мою дочку. Тому, після тривалих суперечок, дійшли згоди, що весілля не буде. Молоді розпишуться і відсвяткують своє одруження тижневою поїздкою на Балі. Друге питання, яке ми обговорювали, де житимуть молодята. До нас у село донька переїжджати не хотіла.
У свекрів вона згодна була б жити, якщо батьки чоловіка виділять їй із чоловіком цілий поверх у своєму заміському, триповерховому особняку, з окремим входом. Її свекруха категорично не погодилася з таким рішенням, тож і Ганна з Артуром орендували двокімнатну квартиру у центрі міста. Повернулися вони з весільної подорожі і стали жити в квартирі, що орендується. Ось тоді й почалися між ними проблеми. Артур одразу заявив, що платити за оренду квартири, в той час, коли в нього є будинок за містом, через бзики дружини він не має наміру. Ну, для Ганни це було не критично. Вона дуже добре заробляла, тож могла платити за житло сама. Але потім Артур став дедалі частіше їздити до батьків. Звісно ж один.
Ні свекруха, ні невістка не палили бажанням спілкуватися. Згодом він став залишатися у батьків на кілька днів. Коротше, за рік Ганна з Артуром розлу чилися. Після їхнього розлу чення минуло два роки. Ганна вже нагромадила потрібну суму для покупки квартири. І одного разу, до нас у село, приїхала мама Артура. Чи бачите, її синочок досі любить Ганну, стра ждає без неї. Ось його мати і приїхала, щоб запропонувати план, як помирити їх. Я вислухала її і відповіла, що її задум мене не влаштовує. Без жодних інтриг, можна просто влаштувати зустріч Ганни та Артура. І нехай вони самі обговорять. Якщо люблять одне одного, то порозуміються. А якщо ні, то й вигадувати нічого не треба.
