Стас ще зі школи любив Інну. Варто їй вийти кудись на вулицю, і він тут як тут. Іде поруч і запитує, чим він може бути корисним однокласниці. Інна була і гарна, і струнка, і розумна. Навчалася на відмінно. А ще дівчинка любила квіти. Мріяла після школи закінчити сільгосп університет, а потім розпочати власну справу – побудувати парник, вирощувати квіти та продавати через власний павільйон. Коли Стас з Інною вже навчалися у старших класах, до них у село, на літо, до бабусі, почав приїжджати Макс. Міський теж зацікавився місцевою красунею. Надавав їй знаки уваги. Чим викликав ревнощі у Стаса. Інні Макс був цікавий як співрозмовник. Багато знав, багато про що міг розповісти. Дівчина з цікавістю розмовляла з ним. Але і тільки. Як представник протилежної статі Макс їй не цікавив. Чому?
Адже вона має Стаса. Але вона ніколи не розкривала однокласнику своїх почуттів. Чи не поспішала. І з азартом спостерігала за словесними суперечками Стаса з Максом. Той одразу ставав дибки, коли міський підходив до його коханої… І ось школа вже позаду. Інна, як і мріяла, поїхала до міста, навчатись на агронома. А Стас залишився у селі. Влаштувався та зароблені гроші копив. Потім почав закуповувати будматеріали, і на своїй присадибній ділянці з дозволу батьків щось будував. Йому допомагали друзі та батьки. Його та Інни. За потреби підключалися сільські спеціалісти. Після третього курсу Інна приїхала на канікули до села. Як завжди, варто було Інні приїхати, як Стас уже був поруч.
Але цього разу він не тільки кинувся назустріч дівчині, а й підняв її на руки, покружляв, потім поставив на землю і міцно поцілував. – Ти чого?! Люди ж довкола! – почервоніла дівчина. Але потім зауважила, що і батьки, і сусіди якось дивно дивляться на неї. Чи не осудливо, а з цікавістю. – Чого це вони? – Запитала у Стаса. – Зараз сама побачиш. Тільки це сюрприз. Закрий очі. Інна слухняно заплющила очі, а хлопець повів її кудись, тримаючи за руки. – Можеш відкривати. Побачивши величезний парник, збудований за всіма правилами, дівчина заплакала від щастя. А потім повернулася до Стаса, і обійнявши, пригорнулася до нього, поклавши голову на груди. – Ти за мене заміж підеш? – Запитав Стас. – Так… Я тебе теж люблю, – прошепотіла дівчина. – А як же Макс? – Який ще Макс? – Той, міський. – Мені ніхто, крім тебе, не потрібен…
