Того дня Галина радісно вибігла з роботи. Сьогодні їй пощастило. На роботі вимкнули світло. Галя поспішала додому. Стільки справ можна було встигнути. Вона вирішила приготувати щось смачненьке на вечерю. Давно вони із чоловіком не влаштовували романтичних вечорів. Галина вийшла з автобуса на своїй зупинці та рішуче завернула у бік магазину. Вона купила пляшечку ігристого вина. Згадала, що у холодильнику є все необхідне. З широкою посмішкою вона увійшла до під’їзду і викликала ліфт. Поруч із собою вона побачила гарну дівчину. Галя зазначила про себе, що цю яскраву особу вона бачить уперше. Раптом ліфт смикнувся. Згасло світло. Ліфт більше не рухався . – Треба викликати диспетчера, – сказала Галя і натиснула на потрібну кнопку. Диспетчер довго не відповідала, але нарешті дівчата почули незадоволений жіночий голос. Вона записала номер будинку та номер під’їзду – Довго чекати? – поспішно спитала Галина.
– Довго, – відповіла диспетчер. Зупинилися ще чотири ліфти. Просто чекайте. До вас теж дійде черга. Галя одразу перевірила телефон. Зв’язку не було. Вона побачила, що її мимовільна сусідка зробила те саме. І роздратовано зітхнула. Очевидно, зв’язку не було і в неї. Галя заплющила очі. Краще б вона залишилася на роботі. Якийсь час вони з дівчиною стояли мовчки. Минуло десять хвилин. П’ятнадцять. Їх продовжувала оточувати тиша. – Вибачте, – раптом подала дівчина голос. – Ви тут мешкаєте? – Так, – відповіла Галина. – А ви, мабуть, ні. – Ні, – відповіла дівчина. – Я тут вдруге. Хотіла спитати, а ліфт часто миють? Я просто більше не в змозі стояти. – Майже щодня, – відповіла Галина. – Чудово, – дівчина кинула на підлогу свою сумку та сіла на неї зверху. Галя трохи постояла. Потім поклала вино на підлогу і сіла на пакет. Дівчина запитала, що за свято мало бути у неї. Галя розповів, що хотіла влаштувати романтичну вечерю для чоловіка. Вона назвала Галю щасливою жінкою.
Дівчина розповіла свою історію. – Я з маленького містечка. Завжди мріяла, що приїду до Києва, стану знаменитою моделлю, весь світ буде біля моїх ніг. Ось приїхала, – розвела руками дівчина. – А тут ще тисячі таких, як я. З амбіціями… – І так і не стали моделлю? – запитала Галя. – Не стала, – відповіла дівчина. – І моделлю не стала. І щастя у житті не знайшла. – Не вірю я, що така гарна дівчина й одна, – заперечила Галина. – На вас, мабуть, постійно чоловіки звертають увагу. – Звертають, а от закоховуюся я завжди не в тих. А як вас звуть? – запитала раптово незнайомка. – Галина. А вас? – А я Жанна. Ось ви купили ігристе. Збираєтеся додому до чоловіка. У моєму житті є лише кілька годин із коханим, які нам вдається провести разом, поки дружина на роботі, а діти у школі. Після цього дня вона одного разу побачила свого чоловіка з цією дівчиною. Виявилося, він їй зраджував з Жанною. Чомусь вона не була здивована. Здавалося, ніби всередині вона була впевнена, що чоловік зраджує їй. Галина розлучилася з цим зрадником та почала нове життя.
