Настя та Ірина жили в одному під’їзді, Настя з чоловіком Олексієм, а Ірина одна, ростила двох дітей. Чоловік Ірини поїхав у відрядження, знайшов там іншу та залишив Ірину одну з двома дітьми. Їй дуже важко жилося, і вона іноді заздрила Насті, бо та мала люблячого й дбайливого чоловіка, який носив дружину на руках. А Настя була легковажною, думала тільки про ресторани та шопінг. А Олексій їй ніколи ні в чому не відмовляв. Ірина все думала, що Настя не цінує свого чоловіка, навіть не підозрює який дбайливий чоловік їй дістався. Ірина мала рацію. Настя на черговій вечірці знайшла собі kоханця та ще й одруженого. Мама коханця про це дізналася і вирішила завадити синові, бо сам він припиняти ці стосунки не збирався.
Вона зібралася і навідалася в гості до Насті. Вони почали голосно лаятись на кухні, а в цей час непомітно для жінок, повернувся додому Олексій. Він чув усе, що говорили жінки на кухні, і зрозумів, що дружина йому зра джує. Олексій повернувся і вийшов із квартири, похитуючись. Поверхом нижче його побачила Ірина, помітила, що йому погано і запросила до себе в квартиру. Вона напоїла його чаєм, він трохи прийшов до тями, полагодив розетку і пішов. Він помітив, що в хаті не вистачає чоловічої руки, бо там було багато зламаних ручок та розеток. Речі він зібрав, коли дружини не було вдома, і пішов від неї, хоч та й намагалася налагодити стосунки з ним.
Він постукав у двері до Ірини і запропонував полагодити все в її будинку. Вона погодилася, а потім приготувала для нього смачну вечерю. Після вечері Олексій хотів піти, та Ірина його зупинила. -Може залишишся? І він лишився несподівано для себе самого. Він добре ладнав і з Іриною, і з її дітьми, про яких завжди мріяв, а Настя ніколи їх не хотіла і відмовлялася наро джувати. Настя почала жити із коханцем, але вони швидко розійшлися. Зустрівши Олексія у дворі, Настя спробувала вибачитись, але Олексій і слухати її не став. -Ти вибач, але я повинен йти, на мене чекають. Життя надто коротке, щоб витрачати його на тебе. Зараз я справді щасливий. -Як ти міг мене розлюбити? – відчайдушно промовила Настя і відчула себе глибоко неща сною.
