У наш освічений вік ми багато чого досягли у боротьбі за свободу. І це добре, але чи така добра свобода від усього? Чи не позбулися ми одночасно і кайданів відповідальності за свої вчинки, за своїх дітей? Настя, зустрівши Олега, анітрохи не дбала про те, що він одружений. Він любить мене, я люблю його. І яка нам справа до решти світу». Так вона відповідала всім, включаючи свою матір. – Настено, неправильно це, не руйнуй родину, у них дівчинка росте. Навіть якщо зрештою Олег одружиться з тобою, і дружина його, і дочка, завжди будуть у твоєму житті. Але хіба ми чуємо поради, які йдуть у розріз із нашими уподобаннями. Настя згадувала це, коли Олег прийшов додому та привів свою дочку. Аліса була вкрай неприємна Насті. Неохайна, нахабна вона відразу підсіла до Альошки і почала грати його паровозиком. Як міг Олег не порадитись з нею? Хіба її думка нічого не означає?
Втім, це все свекруха винна. Колишня дружина Олега покинула дочку і поїхала з новим чоловіком за кордон. Останні два роки дівчинку доглядала бабуся, а сьогодні з ранку вона зателефонувала синові і зажадала приїхати. Отож навіщо, значить. Що ж дитина, яка була не потрібна своїй матері, виявилася непотрібною і бабусі. Але й Насті вона ні до чого. Тепер вони з Альошкою будуть змагатися, ревнувати до батька, битися, а оскільки дівчинка старша, то ясно, хто буде битий. – А поїдемо з гірки кататися, – із фальшивою бадьорістю запропонував Олег. Діти відразу підтримали його і довелося Насті теж зображати радість. На гірці стояти було холодно, а може Настю трясло від того, як наха бно поводилася її падчерка.
Хоч Аліса і була старша і сильніша, Олег дав їй тюбінг, а Олексію доводилося тягнути на гору важкі санки. Він з тугою дивився, як гостя обганяла його на підйомі і встигала скотитися з гори двічі, поки він дерся з санками нагору. Олег ніби не помічав цього і щоразу радісно підштовхував дочку, замість того, щоб хоча б чергувати транспорт. Останньою краплею в чаші терпіння Насті стало те, що дівчинка заявила Альошці, що Олег її тато і її любить, а не Альошку. Олег винно погладжував сина, запевняв його, що Альошку він теж любить, але Настя була непохитна і дівчинка в їхньому будинку більше не з’являлася. Адже ми ж вільні люди і яка нам справа до думки свекрухи та інших, так само далеких від нас людей. Ось тільки вільних дорослих дуже мало які дбали про почуття маленької Аліси.
