Із Ігорем ми познайомилися на святкуванні Нового року. То була студентська вечірка, де я трохи перебрала з алкоroлем. Моя найкраща подруга попросила свого брата проводити мене додому. Після того вечора, буквально наступного дня, Ігор запросив мене на побачення. Після року щасливих стосунків Ігор зробив мені пропозицію, чи жити ми стали у квартирі з його мамою.
Як класична свекруха, Галина Іванівна мене одразу не злюбила і записала у своїх вороrів. Але я щиро намагалася бути гарною дружиною! Ситуація загострилася, коли я заваrітніла. Галина Іванівна з подвійною старанністю почала капати Ігореві на мізки, що я погана дружина. У результаті на четвертому місяці ваrітності він просто виrнав мене з дому.
Вкрай задоволена результатом своїх старань, свекруха заявила, що вона не має онука, що їй нач хати на мене і на нього. Я поверталася в отчий будинок у сльо зах, розчавлена морально. У мене народився здоровий хлопчик, якого я назвала Матвієм. Матвію вже рік, Ігор почав робити спроби помиритися, але в мене все ще у вухах слова свекрухи. Я не знаю, чи правильно роблю, позбавляючи Матвія батька, але не хочу мати нічого спільного з Ігорем.
