Сергій все ламав голову, що подарувати дружині на річницю весілля. Десять років спільного життя – це серйозна дата. Сергій і не встиг оком моргнути, як пролетіли роки, навіть не віриться, що синові цього року виповниться дев’ять. Чоловік дуже хотів порадувати дружину, бо останнім часом вона ходила якась похмура та замкнута, перестала з ним ділитися думками та перебувала у якомусь поганому настрої.
Чоловік навіть став підозрювати, що у дружини хтось з’явився, але коли він висловив свої підозри, Олена лише з нього посміялася. Паралельно з усім цим Олена сказала йому, що в неї з’явилася нова робота, під цим приводом вона почала часто пізно повертатися додому. Якось, копаючись у документах, щоб знайти дещо по роботі, Сергій знайшов паспорт дружини, який випав у нього з рук і відкрився на сторінці, де був штамп про розлу чення.
Чоловік дуже розгубився, він сфотографував документ та відправив дружині. У відповідь прийшло коротке: “скоро буду”. Незабаром вона прийшла додому, але не одна , а з незнайомим чоловіком. -Я подала на розлу чення, тобі треба з’їхати. -В сенсі? Як нас могли роз вести без мого відома? -Ну, ти ж знаєш, що у мого батька зв’язки. Так життя Сергія в одну мить звалилося.
