У нас із чоловіком єдиний син Дмитро. Він з дитинства був дуже слухняним хлопчиком, чесним та здібним. Добре навчався у школі, завжди допомагав нам. Але все змінилося через його нових друзів. Після спілкування з ними він став дуже погано поводитися. Здійснював погані вчинки в школі, а нам з батьком відверто хамив. Він почав прогулювати уроки, погано вчитися, навіть із дому тікав. Ми ледве витримали останній рік навчання. Потім він вирушив навчатися до коледжу. Ми не впізнавали свого сина. Поведінка і там у нього була не найкращою.
Після закінчення навчання Дмитро знайшов собі роботу, але вже за кілька місяців потрапив під скорочення. Він залишився безробітним і вирішив повернутись додому. Та ще й не один, а з дівчиною. Спочатку ця дівчина просто приходила у гості і залишалася ночувати. Потім вона вже переїхала до нас жити. А син навіть не спитав нашого дозволу, перш ніж її запрошувати. Вона мені не сподобалася з першого дня. У неї накладні вії, великі губи та дуже довгі нігті. Виглядала вона дуже вульгарно, і мені не подобалася її присутність у нашому домі.
А вранці вона ходила в спідній білизні. Але син не хотів навіть слухати ні про що. Йому все подобалося. А чоловік сказав, щоб я не втручався у їхні стосунки, бо син дуже скоро і сам зрозуміє, що вона йому не пара. Але я вже не можу так жити. Вона друзів до нас запрошує, вони сидять допізна, а потім я вранці прибираю за ними. Я вже не знаю, як мені спокійно жити у своїй хаті. Син чути нічого не хоче, чоловік забороняє мені говорити про це йому, а подруги радять ставити їм умову. Якщо живуть у нашому домі, то мають жити за нашими правилами. Але я не хочу образити свого сина. Що робити і як мені зберегти наші стосунки з сином, я не уявляю?
