Ситуація була просто абсурдною. Ніна тримала в руках папірець із аналізами і нічого не могла зрозуміти. – Дівчино, вибачте, що означає нуль відсотків? – звернулася Ніна до миловидної дівчини, нервово накручуючи на палець руде пасмо волосся. – Мабуть, помилка. — Жодної помилки немає, це виключено, — відповіла співробітниця. – Давайте подивлюся. Ну, все вірно. Імовірність материнства у вас нуль. Дитина вам не рідна. Ніна та Кирило були одружені вже майже десять років, але завести дітей у них не виходило. Спочатку вони хотіли купити житло та розпочати кар’єру, а вже потім можна і про спадкоємців подумати. Але навіть коли однокімнатна квартира на околиці міста перетворилася на трикімнатну в центрі, а Кирила підвищили до начальника бюро, дитина не поспішала з’являтися.
– Дружина у тебе – пустушка, – заявляла свекруха, зовсім не соромлячись Ніни, яка все чула. – Може, іншу жінку знайдеш? – Ну навіщо ти так, мамо, – каже Кирило. – І взагалі, з чого ти взяла, що Ніна має проблеми? Лідія Кирилівна тільки знизувала плечима: -Люди даремно говорити не стануть. -Може, ми поки що не плануємо, ваша справа яка. Такі розмови завжди закінчувалися грандіозним сkандалом. Свекруха дуже обра жалася і починала говорити, що їй залишилося небагато, і вона хоче побачити онуків, а Ніна nлакала та йшла до іншої кімнати. Було подвійно прикро, тому що ліkарі проблем не знаходили ні в Ніни, ні в Кирила. Про ваrітність Ніна дізналася випадково. -У вас п’ятий місяць, можу сказати, що це безперечно хлопчик. Ніна завжди була повна, а останнім часом так набрала після новорічних свят, що ніяк не могла повернутися у форму.
Вона й подумати не могла, що невеликий живіт – це не наслідок неправильного харчування. Чоловік був страաенно радий, а от свекруха, підібгавши губи, знову почала голосити, що Ніна очевидно нагуляла дитину. Хоча й приводу для таких розмов не було. Він зовсім не звертав уваги на плітки. Вони швидко зробили ремонт. Кирило немов літав на крилах, незважаючи на те, що йому довелося влаштуватися на другу роботу, адже Ніна пішла у декретну відпустку. У день полоrів все пішло за планом. Спочатку Кирила не пустили до пологового будинку. Вони планували пологи разом, але через роботу Кирило не встиг зібрати всі необхідні ана лізи. Потім і зовсім виявилося, що Ніні треба робити кесарів. Ніна мала дуже вузький таз.
Коли Ніна прийшла до тями після процедури, новонароджений син уже лежав поруч і солодко спав. – На кого схожий? Усіх чомусь цікавило одне питання. Чи схожий маленький Сашко на Кирила, чи ні. Усі пристрасно хотіли переконатися у підтвердженні невірності Ніни. Заради справедливості слід зазначити, що і на Ніну він теж був не дуже схожий. -Не хвилюйся, – заспокоювала Ніну матір. – Ти, коли народилася, взагалі на жабу була схожа, а потім нічого, трохи погарнішала. Ніна кивала, але все одно переживала. Генетика-штука непередбачувана. Пояснити родичам чоловіка, а особливо свекрусі, що дитина може бути трохи схожою на якогось троюрідного дядька, було неможливо. Але ніхто з них не звертав уваги на плітки. Нарешті, у них з’явилася дитина. Вони чекали цього малюка все своє життя. Їхнє життя справді наповнилося щастям.
