Коли Лілія почула скрип воріт, що відкрилися, швиденько пройшлася по будинку, оцінюючи результат своєї праці. Начебто все чисто! Вона дуже сподівалася, що хоча б цього разу чоловік буде задоволений результатом її праць, адже вона дійсно дуже старалася, щоб все було ідеально чисто. Чоловік прийшов, роззувся і склав взуття ідеально один з одним, а потім похмуро подивився на тапочки, які лежали не так ідеально. – Чого це взуття розкидане? – Так, це Цезар! – Пробурмотіла Лілія. Цезар – їх пес. Чоловік одягнув тапочки і пройшов в квартиру.
– А чого це у нас тут гора посуду там стоїть? Гостей ми не чекаємо, тобі треба б скласти це в сервант. Лілія від досади закусила губи. Знову не впоралася! Це до неї подруги зайшли днем, все помити вона встигла, а ось скласти забула. Потім чоловік знайшов ще папочку недоліків, і нерви жінки не витримали. – Діма, я більше не можу! Я і так весь день тільки й роблю, що забираюся, а тобі все не так! Може нам домогосподарка потрібна?
Чоловік насупився. – Може мені тоді на домогосподарці одружитися? Дурниці це все і виправдання! Моя мама свого часу все встигала, але ж тоді техніки побутової не було. В кінці перепалки Лілія вирішила, що більше так не може жити і стала збирати речі. Ось коли чоловік переконався, що вона серйозно, пом’якшав і став умовляти залишитися, мовляв, не буде більше такий суворий.
