Про свою сім’ю можу точно сказати, що у нас всі дружні. Ми ніколи не kонфліктуємо, не сваримося, намагаємося один одного зрозуміти і завжди підтримати. У мене з дитинства тільки найкращі спогади залишилися, як ми всією сім’єю їздили відпочивати. У 25 років я вийшла заміж, ми з чоловіком переїхали в сусіднє місто. Перші роки шлюбу я часто приїжджала в сусіднє містечко до своїх батьків. Все було по-старому, нічого не змінювалося. А потім я народила доньку.
Мої батьки могли приїжджати тільки на свята, а я вся загрузла в турботах про дитину, що тимчасово перестала приїжджати додому. Я взагалі не помічала, що навколо мене відбувається, тому що думала тільки про свою доньку. І ось мені батьки різко повідомляють, що вони розлучаються. Я не могла довго змиритися з цією думкою… Як так можна: стільки років разом прожити – і ось тобі раз, все перекреслити і розлучитися. Я досі не знаю точну причину такого вчинку моїх батьків. Тільки я почала звикати до цієї думки, оскільки через півроку мені мама заявляє, що вона зустріла якогось чоловіка, і часто ходить з ним на побачення.
Про якого чоловіка може йти мова, якщо моя мама вже бабуся, якій скоро 60 років? Пройшов рік, і тут мама остаточно добила мене своїми новинами. Вона виходить заміж. Я не можу зараз це спокійно перенести. Тому що я до кінця сподівалася, що батьки в підсумку зійдуться і буду разом. Але цього не сталося, у мами тепер нові захоплення та інтереси. Хоча, з цим чоловіком мама дійсно виглядає щасливо, може у неї все стане добре в особистому житті, але я не можу цього повністю прийняти. Що з моєю мамою якийсь чужий мужик…
