Олеся із жахом чекала, коли чоловік привезе доньку від першого шлюбу. Дівчинка була непроста. Така непроста, що з нею не могла впоратися рідна мати. І страхи її були недаремні. З перших секунд Аліса стала проявляти характер. Відмовилася вечеряти і замкнулася в кімнаті, яку їй виділили. Антона, що намагався до неї вдертися, вона грубо виштовхнула і зачинила перед його носом двері. Антошка від подиву навіть не заплакав, а лише приголомшено озирнувся на батьків. «Нічого», – заспокоювала себе Олеся, – «зараз їй просто прикро, що її мати вигнала․ Дівчинка заспокоїться і все буде добре». Але час минав, а нічого не змінювалося. Чим лагіднішою і терпимішою була Олеся, тим агресивнішою ставала Аліса. Дійшло навіть до того, що якось вона вилила в унітаз каструлю борщу, коли Олеся аж надто наполегливо спробувала її нагодувати. – Чудово, – спробувала не вибухнути Олеся.
– Можеш голодувати скільки тобі заманеться. Вона зібрала Антошку і поїхала до матері. Туди попросила приїхати і Ігоря. Нічого вона йому розповідати не стала, просто хотіла, щоб Аліса залишилася вдома сама і подумала про свою поведінку. Повернулися вони до дев’ятої години. Аліса буквально вибігла в коридор до батька. – Ви розважаєтеся, а нічого, що в будинку дитина голодна?! – Чому ж голодна? – Округлила очі Олеся. – На кухні ціла каструля борщу стоїть. Ти не могла розігріти? – Але ж ти знаєш, що я вилила твій борщ в унітаз, – обурилася Аліса. – Що ти зробила? – Ігор був здивований. Аліса зрозуміла, що попалася. Адже весь цей час за батька вона намагалася зображати пай-дитину, а третувала тільки Олесю. Після цього випадку поведінка Аліси стала трохи прийнятнішою. Вона не йшла на відкритий kонфлікт, але й дружити з Олесею поки що не збиралася.
Олесі навіть шкода її було, коли вона помічала, що Аліса скоса спостерігає за нею з Антошкою, коли вони граються чи обіймаються. Дедалі частіше Олеся помічала, як щеміло в неї серце, при думках про дівчинку. Якось Олеся пішла забирати Алісу зі школи і почула крики. Кричала Аліса і чути були звуки бійки. Олеся побігла на kрики. Сцена була огидна – кілька дівчаток-старшокласниць били Алісу. А та хоч відчайдушно відбивалася, було ясно, що сили в неї закінчуються. Аліса, як тигриця, накинулася на хуліrанок і розігнала їх. Потім міцно обійняла Алісу і почала її заспокоювати. З того часу відносини стали нормалізуватися. Через півроку Ігор сказав, що мати хоче знову забрати Алісу. – Як це забрати. Може вистачить вже? Вона вам не тенісний м’ячик. – Але там мати… – А ти батько. Зрештою, Алісі вже дванадцять років, можна і її думку запитати. І Аліса захотіла залишитися з ними.
