Світлана із сином Ванею вирішили поїхати до сестри, щоб зустріти разом Новий рік. Сестра жила у батьківському будинку. Батьків не стало нещодавно, а сестра з чоловіком і доньками жила в цьому будинку, де й вирішили разом зустріти Новий рік. Світлана була рада відвідати рідну оселю, де вони з сестрою провели своє дитинство, коли батьки були молоді, батько грав із ними, мама готувала пиріжки. А тепер їх не стало. Але добре, що будинок не пустує. Сестра Віра переїхала туди із сім’єю. У будинку не так, як раніше, Віра відремонтувала будинок, прибрала грубку, але все одно будинок залишився для Світлани дуже рідним. Чоловіка у Світлани не було, батько дитини зник відразу, як тільки дізнався про вагітність і ніколи не з’являвся в їхньому житті. Приїхали вони з сином поїздом, а чоловік Віри мав їх зустріти.
Але на платформі нікого не було. Була хуртовина, зв’язок не ловив, і неможливо було ні до кого додзвонитися. Світлана вирішила з сином піти пішки, доки чоловік Віри їх зустріне. Напевно, він просто спізнюється. І Світлана з п’ятирічним сином пішки пішли дорогою. До села йти 8 кілометрів. Так як ця місцевість була добре знайома Світлані, вони вирішили піти лісом, щоб було коротше. Погода була огидною, нікого не було, навіть жодного вогнику не було видно. Раптом вони побачили фари автомобіля. Син радісно кинувся назустріч. Там був незнайомий чоловік, котрий запропонував відвезти їх. Світлана погодилася, оскільки було холодно, дитина могла застудитися. Василь виявився дуже приємною людиною, дорогою вони розмовляли. Проїхали вони кілометрів чотири і побачили стареньку машину чоловіка Віри. Зять стояв і лагодив її.
Виявилося, машина зіпсувалася дорогою, і він не зміг їх зустріти. Василь допоміг відбуксувати машину до будинку Віри. Віра кинулася назустріч гостям. До півночі залишалося 15 хвилин. До будинку запросили також Василя. Він крадькома поглядав на Світлану. Син підійшов до Світлани і сказав, що дядько Василь сказав, що має дуже гарну маму. Минуло півроку. У двері Світлани постукали. Відкривши, вона не повірила очам. У дверях стояв батько Вані. Він вирішив побачитися із сином. Світлана запросила його до будинку. Раніше вона все віддала б за цього чоловіка, а зараз це була чужа для неї людина. Він просив дозволу іноді заходити до сина, Світлана не заперечувала. У двері знову подзвонили. Прийшов Василь. Світлана проводила колишнього. Її коханий вже заходив у будинок.
