Після новорічних свят Ігор пішов провідати свого хрещеного батька. Вони не так часто бачилися, але завжди після зустрічі на душі ставало радісно та добре. Семен Павлович був єдиним родичем, який залишився в нього. На жаль, батьків не стало кілька років тому, завдяки зустрічам з хрещеним татом, Ігор вгамовував тугу за батьками, які рано його покинули.
-О, прийшов таки! А я вже почав думати, що ти про мене цього року забув. -Ну ні, як я можу забути? Семен Павлович взяв у нього пальто і глянув хрещенику просто в очі з хитрим прищуром. -А у мене для тебе подарунок! -Який? -Побачиш. Мені твоя мати снилася, упокій Господь її душу, вона сказала, що самотньо тобі одному живеться. Я тобі дружину знайшов! Ігор розгубився.
-У сенсі дружину? Я не планую одружуватися! Семен Павлович розреготався. -Жартую я! У мене племінниця у гостях, зараз познайомлю. За столом у Семена сиділа молода та дуже гарна дівчина. Ігор на мить навіть завмер, коли її побачив. Далі всі сіли до столу, випили чаю, познайомилися. Аліна з першої зустрічі запала йому в серце і здавалося, що він їй сподобався. Тепер Ігор ніяк не може набратися сміливості та попросити у хресного її контакти.