Ми з чоловіком орали вдень і вночі, щоб забезпечити трьох дітей всім необхідним. Але коли нам знадобилася допомога – вони зникли

ПОЛИТИКА

У 18 років я вийшла заміж за свого друга дитинства Михайла. Нам було важко пристосуватися до подружнього життя, і ми ніколи не планували заводити дітей, але через рік я дізналася, що ваrітна. Незважаючи на наші фінансові труднощі, у нас народилася чудова дочка Іринка. Моєму чоловікові довелося влаштуватися на дві роботи, а мені довелося взяти академічну відпустку, щоб дбати про нашу дочку. Коли народилася наша друга дитина, Олег, моєму чоловікові довелося працювати ще старанніше, а мені доводилося поєднувати турботу про двох дітей, домашні справи та навчання на заочній формі навчання.

Нам удалося стабілізувати наші фінанси після того, як я знайшла роботу, але нам все ще було нелегко. Коли народилася наша третя дитина, Наталя, мій чоловік працював ще старанніше, щоб забезпечити сім’ю із п’яти осіб. Ми завжди думали про майбутнє наших дітей і хотіли, щоб у них була хороша освіта та стабільна робота. Коли наша старша дочка оголосила, що виходить заміж, ми витратили багато грошей на її весілля та допомогли їй купити квартиру. Олег теж попросив собі квартиру та машину, тому ми взяли ще кілька кредитів.

Ми також вирішили купити будинок для нашої молодшої дочки, коли вона вступить до коледжу. Коли ми були вже в похилому віці, мій чоловік захво рів, і мені довелося звільнитися з роботи, щоб піклуватися про нього. Проте наші діти перестали відвідувати нас у цей скрутний час. Ми відчували себе покинутими, оскільки завжди підтримували і допомагали їм, коли вони потребували нас. Тепер, коли ми потребували їх, їх не було поряд. На старість років ми залишилися одні, і ми могли покладатися тільки один на одного. Ми живемо і сподіваємося, що виживемо, бо наші діти вже забули про нас.