Того дня мені раптом стало поrано, і Микола відразу викликав мені швидку. Поки ми їхали до лікарні, я відчула, що всередині мого тіла трапляється щось дивне. Наче всередині мене ворушилися двоє немовлят. У пологовому будинку ми з чоловіком з нетерпінням чекали, коли лікар огляне мене. За кілька годин вийшов головлікар і сказав Миколі: – Вітаю, ви стали татом двох прекрасних дівчаток! Я зраділа цьому, а Микола здивувався та розгубився. – Що ви маєте на увазі під двома дівчатками? Нам сказали, що в нас буде одна дитина! – вигукнув він.
Потім, коли лікар залишив нас самих, чоловік повернувся до мене і цілком серйозно запитав: – Як ми піклуватимемося про двох дітей? Може, нам взяти лише одну з дівчаток? Мене розлютили і поранили його слова, і я попросила його піти. Потім я подзвонила свекрусі та розповіла їй, що сталося. Вона зраділа і сказала: – То це ж подвійне щастя! Ваші дочки будуть найкращими друзями від самого народження, і ви матимете подвійну допомогу, коли вони виростуть. Тим часом мій лікар прийшов до мене в палату і випадково підслухав мою розмову.
Вона поділилася історією про жінку, якій при народженні довелося вибирати між двома хлопчиками, і порадила мені не робити такої ж помилки. – Кожна дитина народжується з вашою частинкою у собі, – сказала вона, – не залишайте своїх дочок, інакше ви будете шкодувати про це все життя, повірте мені на слово. Наступного дня Микола зателефонував та вибачився за свої слова. Він зрозумів, що двоє дітей – це велике благословення, і йому дуже хотілося стати батьком найпрекрасніших дівчаток-близнюків. Минули роки, і нашим дочкам зараз 16 років. Вони найкращі друзі та допомагають мені по господарству, як ніхто інший. Микола вдячний за наших доньок і не перестає дякувати мені, що я не послухала його того дня. Нам пощастило, що вони є в нашому житті, і ми вдячні, що вони вибрали нас!
