Я влаштувалася на роботу за допомогою своєї сестри Оксани, яка працювала так 20 років. У неї три дорослі дочки, які вже були одружені, і, незважаючи на те, що вона постійно надсилала їм гроші, вони все одно просили все більше і більше. Я кілька разів радила своїй сестрі припинити забезпечувати своїх дорослих дітей та подумати про себе, але вона не слухала. Вона вірила, що живе заради своїх дітей та онуків – і що немає нічого поганого в тому, щоб усе життя допомагати їм фінансово. Моя сестра попросила мене приїхати до неї, щоб допомогти їй, але мені не хотілося покидати свій рідний дім і їхати до чужої країни. Однак вона була наполеглива і дзвонила доти, доки я не погодилася.
Я давно хотіла купити машину, але знала, що не зможу собі цього дозволити із моєю зарплатою на батьківщину, тому вирішила відгукнутися на прохання сестри та заробити на свою мрію. Я ясно даЛА зрозуміти своїй дочці Мар’яні, що я не надсилатиму їм гроші, як це робила моя тітка, і що я збираюся заробити потрібну суму для себе. Будучи за кордоном, коли по неділях ми виходили в парк зустрітися з працюючими жінками-колегами за філіжанкою кави, всі вони дивно дивилися на мене, тому що я була єдиною, хто не відправляв гроші додому своїм дітям.
Якось я запитала свою сестру, де вона візьме гроші, якщо вони їй знадобляться, оскільки вона не нагромадила жодної копійки для себе, але вона відповіла, що її дочки допоможуть їй, коли це буде потрібно. Однак я сумнівався, що вони справді допоможуть їй… Через рік моя сестра захв ріла, і їй довелося повернутися на батьківщину. Їй справді потрібно багато грошей на ліkування, але її дочки вже витратили все на покупку нерухомості, залишивши її ні з чим. Я вирішила віддати їй гроші, які накопичила на свою машину, сподіваючись, що вона видужає і почне дивитися на речі по-іншому. Хоча шансів на це замало. Гаразд, хай хоча б борг поверне.
