Одного разу я зрозумів, що наш з дружиною шлюб зжив себе. Ми почали багато сва ритися, всяка романтика геть зникла з наших стосунків, а про кохання між нами і не говорю. Нас тримали лише діти, але вони були зовсім дорослі і самі побудували свої сім’ї. Саме тоді у моєму житті з’явилася Ніна. Вона не упускала шансу сказати, як мене любить і як пишається мною. Повірте, для чоловіків це дуже важливо, тому я повівся на чари Ніни і розлу чився з дружиною, з якою був у шлюбі більше 30 років. Ніна була набагато молодшою за мене. У неї були свої інтереси та пріоритети.
Мене, звичайно, не на всі її примхи вистачало, але й не погано все було. З часом я почав розуміти, на якій примхливій і розпещеній дівчинці (саме дівчинці) я одружився . Нині було недостатньо. Вона постійно скаржилася на все. Її майже нічого в мені не влаштовувало, а чому вона вийшла за мене, було незрозуміло. Коли я одумався, зрозумів, що я наробив, покинувши свою сім’ю тоді, коли потрібно було просто перечекати і любити дружину більше, але було вже пізно. Якось Ніна попросила в мене те, що дати їй я не міг, тоді вона почала поводитися, як маленька дитина.
– Ну, не маю можливості. Що я можу зробити? – Кричав я, – і взагалі, тобі слід переглянути свою поведінку! – Моя поведінка? – Раптом Ніна змінилася в обличч , – так збирай речі і провалюй до своєї старої розвалюхи! Після цих слів мені стало бридко навіть перебувати з нею в одній кімнаті. Я справді зібрався і пішов з її життя, а наступного дня подав на розлучення. Єдине. Я не знаю, що робити. До дружини повернутися не можу… соромно. Але без неї я розумію, що теж не можу…