Ольга Іванівна вийшла на пенсію після майже 20 років роботи у бухгалтерії. Колеги подарували їй чайний сервіз, що її засмутило. На виході вона почула, як колеги обговорювали її заміну, Ніночку, і натякали, що Ольга стара і не годиться для їхньої молодої та сучасної команди. Ольга повернулася додому у пригніченому настрої.
Того ж дня подруга Ольги Катя запросила її до себе на чай з домашнім рулетом, а її чоловік запропонував Ользі підробіток у бухгалтерії свого банку. Ольга прийняла пропозицію та звільнилася з роботи. Через час Ольга перевіряла деякі документи, надіслані її колишнім офісом і виявила фінансові невідповідності, залишені її заміною, Ніночкою. Після повідомлення про проблеми колишній начальник Ольги Юрій Максимович також був проінформований про помилки Ніночки.
Юрій Максимович просив Ольгу повернутися на колишню посаду, але та відмовилася. Впевненість Ольги зростала в міру того, як вона продовжувала працювати в банку і невдовзі вона навіть почала зустрічатися з вдівцем років шістдесяти, її колегою. Життя вдалося, і Ольга зрозуміла, що вік – це лише цифра, а думка оточуючих – суто їх проблема.
