Ніна Іванівна тільки-но закінчила свій робочий день і зняла білий халат, коли задзвонив телефон. На лінії був її старший син Ігор. – Мамо, нам потрібно терміново зустрітися. У мене до тебе серйозна розмова. Ніна Іванівна давно нічого не чула про свого сина, відколи відмовилася готувати обіди для його великої родини. -І чому ти раптом вирішив зателефонувати? -Раніше ти не балувала мене своєю увагою, але за останні два місяці зовсім забула про моє існування… Домовившись про зустріч, Ніна приготувала вечерю і стала чекати на прихід сина. Коли він прийшов, вони разом повечеряли і Ігор розповів про мету свого візиту.
-Мамо, ми з Наталкою вирішили інсценувати розлу чення. Жінка була здивована почутим, але син пояснив, що вони можуть отримати гарну допомогу на дітей, якщо дохід сім’ї буде невеликим. Оскільки його зарплата була надто високою, їм доведеться розлу читися та подати заяву на алі менти. Він хотів зареєструватися у своєї матері, щоб зробити ситуацію більш надійною та переконливою. Ніна Іванівна не наважувалася погодитися на це і сказала Ігореві, що в результаті дружина може залишити його без даху над головою. Вона пояснила, що будинок, в якому він жив, був його родовим гніздом , подарували лише рік тому брату.
Дружина дуже хотіла прописатися у хаті, але Ніна Іванівна не передала їй право власності. У результаті жінка відмовилася, і син вибіг із квартири, щоб знайти свого брата Павла. Як і думав, брат переконав маму подарувати йому всю квартиру. Сварка закінчилася тим, що брати не розмовляли один з одним упродовж року. Наталя, дружина Ігоря, перестала спілкуватися з Ніною Іванівною та заборонила своїм онукам бачитися з бабусею. Незабаром Ігор став частіше відвідувати свою матір, хоча Ніна Іванівна підозрювала, що це тільки через смачні обіди.
