У моєму селі є будинок, який уникають усі, хто знає його власника. Дідусь, який там живе, дуже важкий і черствий чоловік, і його стосунки з іншими мешканцями села максимально погані. А після сме рті його дружини все стало ще rірше. Інна Степанівна була пенсіонеркою, котра щодня вислуховувала скарги Романа Івановича на все, що вона робила не так. Вона терпіла його зауваження та kритику, але одного разу через нерви у неї стався наnад.
Коли вона попросила його викликати швидку допомогу, він відмовився і попросив її замість цього принести йому щось поїсти. Вона поме рла, а Роман Іванович не помітив цього до ранку, бо вона не зварила йому кави. Син Романа справедливо звинуватив його в тому, що сталося, і у них, як казали сусіди, стався серйозний kонфлікт.
Одного разу, в пориві гніву, син вибіг з дому і був збитий машиною на шосе, яке проходило через їхнє село. Він також по мер вдома. Роман Іванович досі не вважає себе ви нним – і навіть жартує з приводу цих подій. Невістка та онука з ним не спілкуються. Дівчинка навіть сподівається, що їй більше ніколи не доведеться його бачити. Ця безсердечна людина спричинила два нещасні випадки, але совість, схоже, його не турбує й досі.
