Це село раніше було жвавим місцем, що налічувало два десятки будинків, де життя все ще процвітало, тоді як в інших панували запустіння. Досягнення селян розділялися на дві групи: славні перемоги у трудових справах та сумнозвісні побутові сварки та конфлікти. У селі жили дуже відповідальні громадяни, та їх поведінка аналізувалося на зборах. Жителі заявляли, що вони є ганьбою села, що призводило до відтоку населення. Проте решта жителів, переважно нащадки перших поселенців, не надто засмучувалися з цього приводу.
Дідусь Петро належав до цієї категорії людей. Одного разу він заявив, що їхня сільська церква стояла і стоятиме ще тисячу років, і вони не пощадять тих, хто втік у гонитві за багатим міським життям. Все змінилося одного прекрасного дня, коли дідусь Петро, який вірив у світле майбутнє свого села і славився своїм поступливим характером, викинув новенький телевізор – подарунок дбайливого онука. Цей випадок привернув увагу мешканців села. Навіть за часів гучних сварок ніхто не дозволяв собі викидати дороге майно у всіх на очах.
У Петра були вагомі причини зробити це, оскільки його вивела з рівноваги власна дружина, з якою він прожив у коханні та злагоді понад півстоліття. Подружжя жило дружно і було предметом заздрості місцевих жителів. Їхній син став бізнесменом і привозив їм усілякі подарунки, що викликало пересуди серед сусідів. Щоб урізноманітнити життя, Марія, дружина Петра, запропонувала йому хоч один день пожити життям, як у серіалі. Пара вирішила зняти цей день на відео та опублікувати у блозі Марії.
Це хобі стало дуже популярним серед мешканців села, і згодом у сценарій було запроваджено нових персонажів. Але Петру зміни не сподобалися, адже він добре знав, хто є хто. Він звернувся до Степановича за допомогою і вирішив повернутися до свого колишнього життя. Вони спустошили пляшку і заспівали пісні, а вранці Петро викинув обладнання та заявив, що вони житимуть як нормальні люди. Відео, на якому він викидає дорогий телевізор, набрало в мережі мільйони переглядів, але ім’я автора залишилося в секреті.
