Якось ми з чоловіком вирішили побудувати невеликий і затишний будиночок із садом та зоною відпочинку далеко від міської суєти. Після трьох років будівництва та ремонту ми нарешті все закінчили, і насамперед запросили сестру мого чоловіка, Ганну, та її родину на вихідні на новосілля. Ганні так сподобалося наше нове житло, що вона стала одержима ідеєю купити будинок нашого сусіда і стати нашою найближчою сусідкою.
Вона навіть попросила у мене номер телефону цього сусіда, пішла оглядати будинок, ділючись зі мною думками щодо того, як вона зможе підключитися до наших комунікацій, щоб не платити за рахунки. Ми ж одна сім’я! Крім того, вона попросила дублікат ключів від нашого будинку, щоб вона могла жити там, поки в її потенційному новому будинку проводитиметься ремонт.
Ми з чоловіком були приголомшені її проханнями і пояснили, що буде неправильно, якщо вона житиме з нами по сусідству. Більше того, ми навіть таємно попросили сусіда нізащо не погоджуватися на продаж будинку Ганні. Хоча ми відчували себе винними за свої дії, нас щиро турбувала думка про те, що Ганна буде нашою її сусідкою – з усіма своїми проблемами та примхами.
