У мене завжди були добрі стосунки з моєю подругою Оленою та її чоловіком, але я помітила, що вони витрачають багато грошей на непотрібні речі. Олена з чоловіком витрачають близько 15000 та 20000 на місяць відповідно, що досить багато за моїми мірками. Я ж, навпаки, завжди намагаюся заощаджувати та планувати на майбутнє. У Олени та її чоловіка, схоже, немає жодних заощаджень, і вони поводяться так, ніби у них ніколи раніше не було фінансових проблем.
Мене це турбує, тим більше, що у них ще немає дітей. Мені цікаво, як вони впораються, якщо станеться щось непередбачене. Якось Олена запросила мене до себе. Ми сиділи, пили чай і балакали. Я помітила, що на столі лежать помідори та пакети із цінником 155 грн. Потім я подивилася, що стоїть на полицях… Я була в жаху. – Я дивлюся, ти ще не готуєшся до Великодня? – спитала я її. – Що ти маєш на увазі? – відповіла Олена.
– Ну, на столі в тебе несезонні продукти… – сказав я. – Я не бачу жодних проблем. А що у цьому поганого? – сказала Олена. – Іноді можна відмовитися від деяких продуктів і замість цього використовувати інші, які зараз коштують дешевше, – запропонував я. Я не люблю готувати свіжі овочі взимку, тому що вони не смакують і не схожі на ті, що з городу влітку. Олена, схоже, була не згодна зі мною і запитала, чи не тому я кинула палити, щоб заощадити.
Я не могла в це повірити. Я сказала їй, що не намагаюся розбагатіти, заощаджуючи на таких необхідних речах, як їжа, але іноді варто добре подумати перед тим, як купити щось. Незважаючи на наші розбіжності, ми, як і раніше, залишалися друзями. Пізніше Олена попросила у мене грошей у борг, але я відмовилася. Я сподіваюся, що вона навчиться жити за коштами та правильно розставляти пріоритети у своїх витратах.
