Ми з Андрієм зустрічалися досить довго, коли він запропонував мені переїхати до нього. Він сказав, що нам краще жити разом, щоб мені не доводилося витрачати гроші на оренду, а йому – на житло та їжу. Я була рада такій пропозиції і розглядала це як шанс створити сім’ю. Я сподівалася, що Андрій швидко зробить мені пропозицію про заміжжя, тому з усмішкою на обличчі переїхала до нього.
Я взяла на себе всю домашню роботу і намагалася продемонструвати свої кулінарні здібності, щоб порадувати Андрія. Однак невдовзі мій робочий день був продовжений, і в мене залишалося мало часу на приготування та роботу по дому. Андрій сказав мені, що моя робота не має значення, і його цікавить лише чистота у домі.
Я стала домогосподаркою на повний робочий день – але через п’ять років усе змінилося… Якось я повернулася додому рано і застала Андрія з іншою жінкою. Він сказав, щоб я збирала речі і йшла, бо, за його словами, я йому не дружина, і він мені нічого не винен. Я не мала іншого вибору. Я пішла ні з чим, лише з надією розпочати нове життя.
