На початку 90-х років Марина була матір’ю-одиначкою, що насилу зводила кінці з кінцями. Через три роки вона зустріла Віктора, гарну людину, у якої був син Мишко – теж від попереднього шлюбу. Вони покохали одне одного, і Віктор зробив їй пропозицію. Марина погодилася, а їхні діти незабаром стали друзями. Однак Віктор раптово по мер від ін сульту, залишивши Марину піклуватися про Мішу як про рідного сина.
Марина, Мишко та її дочка Тетяна жили дружно. Марині здавалося, що все було чудово, поки Тетяна не захво ріла та не потрапила до ліkарні. Лікар повідомив Марині, що Тетяна ваrітна . Коли жінка залишилася з Мишком віч-на-віч, він зізнався, що вони з Тетяною люблять один одного і хочуть одружитися. Марина запропонувала приховати ваrітність та зареєструвати дитину на неї, але молода пара хотіла бути законними батьками.
Марина допомогла їм отримати всі необхідні документи та зареєструвати шлюб, і сім’я збільшилася: у ній з’явився онук. Перші три роки були важкими, але Марина багато працювала, щоб утримувати сім’ю, і Мишко знайшов роботу вже після закінчення технікуму. Через 25 років Тетяна та Мишко, як і раніше, разом, і вони вдячні Марині за те, що вона повірила в їхнє кохання і допомогла їм створити прекрасну родину.
