Раніше я жила з чоловіком та двома доньками у селі, де працювала вчителькою. Коли мої дочки підросли, я відчула необхідність забезпечити їм краще життя, ніж те, що було у нас із чоловіком. Тому у віці 40 років я вирішила поїхати до Італії на заробітки. Спочатку я переживала, що залишаю дітей та чоловіка самих, але незабаром переконала себе, що це заради них. Мій чоловік пробував себе у бізнесі, але він не приносив прибутку.
Тому я віддала свої перші зароблені гроші йому на розвиток бізнесу, і незабаром справи в нього пішли вгору. На гроші, які я надсилала, він зміг відновити наш будинок і навіть провести в нього питну воду. Я рідко поверталася на батьківщину – лише раз на рік на кілька днів. Моєю метою було заробити більше грошей, щоб купити квартиру для кожної з моїх дочок.
Після п’яти років важкої роботи моя хрещена Ярослава теж приїхала до Італії у пошуках грошей на будівництво будинку. Однак після 16 років роботи в Італії мій чоловік зателефонував мені і сказав, що хоче розлу читися. Виявилося, що в нього вже багато років був роман із моєю хрещеною, і вони використовували гроші, які я посилала, щоб побудувати свій будинок – всього через ділянку від мого.
Хоча я більше не була потрібна своїм дітям і не хотіла повертатися до викладання, я тремтіла від однієї думки про те, щоб залишитися у своєму прекрасному будинку і буду спостерігати за щастям мого колишнього чоловіка та подруги. Зрештою, я вирішила повернутися до Італії, країни, яка багато чого мені дала, але й багато чого забрала.
