Тамара та Дмитро були моїми сусідами. Вони мали двох дочок, які дуже відрізнялися одна від одної. Оксана, старша, мала просту зовнішність та спокійний характер. Батьки ставилися до неї з особливою холодністю, ніби вона не виправдовувала їхніх надій та очікувань. Оксана відчувала, що її батьки недолюблюють, але звикла до цього. Молодша дочка, Світлана, була повною протилежністю. Вона була красива і мала привабливий характер.
Батьки покладали на неї всі свої надії та робили все, щоб вона почувала себе комфортно. Коли Оксана закінчила школу, батьки влаштували їй працювати продавщицею в сільському магазині. Почуваючись непотрібною та некоханою, Оксана вирішила поїхати і шукати кращої долі для себе. Вона вступила до університету та влаштувалася працювати прибиральницею, щоб прогодувати себе.
Тим часом Світлана не намагалася вчитися і вірила, що вона все одно матиме найкраще життя. Минули роки, і Світлана дуже змінилася. Вона пішла неправильним шляхом, і постійні посиденьки з друзями не приносили їй жодної користі. Батьки зрозуміли, що з цим треба щось робити, але вже було пізно. Саме тоді вони згадали, що мають старшу дочку, відповідальну, самостійну і успішну.
Оксана закінчила навчання з червоним дипломом, мала гарну роботу та купила велику квартиру. Коли батьки знайшли Оксану, то не впізнали її. Вона стала впевненою у собі та успішною жінкою. Вони вибачилися за погане ставлення до неї і попросили допомогти Світлані, яка переживала важкий період. Оксана таки допомогла сестрі та перевезла батьків ближче: вона купила для них однокімнатну квартиру та всіляко підтримувала їх.
