Мені 65 років, а в Італії я пропрацювала понад 15 років. Моя сестра покликала мене до себе, і я погодилася, бо мої стосунки з чоловіком були жа хливими. Я навіть не знала, чому я вибрала його і так довго терпіла. У далекому минулому моєю головною метою було вийти заміж, тому для мене не мало значення, з ким я зв’яжу себе узами шлюбу. Ось так, у 18 років, я вийшла заміж за Олега.
Спочатку все було не так погано, і ми жили з моїм батьком у його старому будинку. Але з народженням дітей все почало змінюватися на гірший бік. Олег пішов працювати, але я ніколи не бачила грошей, що він заробляв. На щастя, моя мати допомагала нам матеріально. Коли наші дочки стали дорослими і розпочали самостійне життя, я всерйоз задумалася про свою долю. Наше фінансове становище було жа хливим.
Тому оби дві мої дочки пішли жити до своїх чоловіків, але їм довелося мати справу з не дуже приємними свекрухами. Як тільки й приїхала до Італії, сестра знайшла мені роботу, і я твердо вирішила заробити достатньо грошей, щоб купити квартиру для своїх дочок, щоб вони могли жити під своїм дахом і не вислуховувати закиди свекрух. За сім років мені вдалося досягти цієї мети та купити кожній з них по однокімнатній квартирі.
Після цього я вирішила, що настав час почати жити для себе, і почала відкладати гроші. На жаль, мої дочки вирішили, що я накопичувала ці гроші для них, і збиралися використовувати їх для своїх цілей. Мені довелося поставити їх на місце , і вони серйозно образилися на мене. Але ж за фактом я дала їм достатньо і мала почати відкладати гроші для себе, бо тепер я була одна. Моя мама поме рла дев’ять років тому, а чоловік – три роки тому. Настав час подумати про власні потреби та накопичити на свою старість.