Ми з родиною переїхали до Німеччини з тих причин, які добре відомі. Усього за шість місяців я зрозуміла місцевий менталітет та особливості Аннет – нашої господині. Аннет була доброю жінкою, але з особливими примхами, які іноді змушували нас відчувати, що вона метушиться через дрібниці. Вона завжди перевіряла, чи крани закриті, і регулярно вимикала світло після моїх дітей. Її скрупульозність поширювалася і на сортування сміття, що часто змушувало її закочувати істерики, на наше нерозуміння.
Така ощадливість, здавалося, була притаманна її натурі. Однак, не все було негативно. Німці, як я зауважила, неймовірно прихильно ставляться до іммігрантів. Плюс вони серйозно ставилися особисто до своєї роботи, і запізнення були для них прокляттям. Їхній гумор здебільшого стосувався роботи та політики, через що їх часто вважали нудними. На таких заходах, як вечірки чи шкільні збори, їхня пунктуальність трохи слабшала.
Попри стереотипи, німці справді раді гостям, просто вони цінують свій особистий простір і не балуватимуть вас, як це робимо ми на батьківщині. Ще однією помітною рисою була їхня відвертість. Якщо німець помітить пляму на вашій сукні або невдалу зачіску, він без вагань вкаже на це, але не для того, щоб образити, а щоб допомогти виправитися. Якось моя подруга поділилася своїм досвідом знайомства з німцем, підкресливши їхню ощадливість.
Вони пішли в кафе, і чоловік запропонував розділити рахунок, але при цьому залишив щедрі чайові офіціанту, сказавши подрузі, що гроші йому потрібніші. Німці зазвичай не дарують квіти та цукерки на побаченнях, бо вважають, що не варто надто балувати тих, кого вони сприймають як фінансово забезпечених. Це різко контрастує з нашими звичаями, але спостерігати ці відмінності дуже цікаво. Загалом спілкування з представниками іншої культури – це унікальний досвід, який допомагає збагатити наше власне життя.
