Протягом двох десятиліть я терпів свою зухвалу дружину. Будучи родом із сільської місцевості, вона приїхала до міста на навчання, і там ми познайомилися на вечірці. Після однієї ночі вона заваrітніла, і я, як шляхетний чоловік, узяв на себе відповідальність і одружився з нею, спочатку прийнявши свої змішані почуття за кохання. Вона була безперечно приваблива, прониклива і чудово готувала.
Незабаром ми винайняли квартиру за допомогою моїх батьків. Спочатку шлюб здавався швидше благословенням, ніж тягарем, поки ми ремонтували будинок і вирощували нашу маленьку доньку Алісу. Однак згодом дружина захотіла вести колишній спосіб життя, залишивши Алісу та свої батьківські обов’язки, через що між нами регулярно виникали сварkи.
Незважаючи на бажання розлучитися, я не міг цього зробити заради Аліси. Я обдумано підійшов до нашого розлу чення. Через роки Алісі було вже 20 років, і вона була заручена з надійним чоловіком, а мої почуття до дружини давно випарувалися, як ви могли здогадатися. Мені треба було переїхати в інше місце, і наш нинішній будинок залишався б у розпорядженні дружини та доньки.
Через рік після розлучення я вже перебуваю у відносинах із чудовою жінкою, але моя колишня дружина постійно створює ускладнення. Від спроб настроїти Алісу проти мене до поширення брехні серед наших друзів та родичів – її дії не припиняються. Я терпляче чекаю того дня, коли вона нарешті подорослішає, прийме наше розлучення і заспокоїться.
