Побачивши старих друзів, Анатолій засяяв від радості і вигукнув, мовляв, як же добре, що вони нарешті зустрілися. Він також розповів, як кілька годин провів на кухні напередодні – за приготуванням своєї фірмової страви. Його дружина постійно бурчала, але Анатолій був надто веселий, щоб на цьому зациклюватись. У гості до Анатолія та Галини приїхали їхні друзі – Сергій та Марина. Багато років вони були дружною сім’єю, але останнім часом життєва метушня розлучила їх.
Сергій із задоволенням скуштував рибу та похвалив Анатолія, який пишався тим, що сам упіймав та приготував її. Однак уїдливі зауваження Галини натякали на інше. Анатолій, приголомшений коментарями дружини, перепитав її, чи правильно він зрозумів, що він даремно себе нахвалює. В результаті між ними почалася жартівлива суперечка про те, хто ж насправді брав участь у приготуванні риби. Галина, хитро посміхаючись, розповіла, що саме вона зловила та приготувала рибу під час їхньої останньої риболовлі, поки Анатолій спав.
Анатолій згадав, як він наполягав на нічній рибалці, незважаючи на те, що Галина турбувалася про його втому. Він задрімав, залишивши Галину одну справлятися з вудками та ловити рибу. Галина не була проти, щоб чоловік спав, але його хвастощі дратували її. Пізніше Галина розповіла, як вона робить більшу частину домашньої роботи. Марина підтримала подругу, розмірковуючи про те, як чоловіки часто приписують собі заслуги, не беручи особливої участі.
У кімнаті нависла тяжкість усвідомлення. Марина на кухні запропонувала Галині відверто поговорити з Анатолієм про поділ обов’язків. Непомітно для жінок Анатолій підслуховував їх стоячи за дверима. Його серце стиснулося, але водночас відкрилося для змін. Минув час, і Анатолій почав більше займатися домашніми справами, з новою силою оцінюючи внесок своєї дружини. Їхня любов міцніла, коли вони разом пливли морем життя, розділяючи і улов, і заслуги.
