У мої 35 років від мене все ще чекають, що я піклуватимуся про свою сестру Віру, яка молодша за мене на 9 років. Моя мама наполягає на тому, що сім’я має підтримувати одне одного. Але я так розумію, у неї помилкові розуміння самої цієї підтримки. Коли чоловік Віри втратив роботу, мама та сестра вважали, що я маю їх матеріально підтримувати. Багато років тому після навчання я вийшла заміж за Владислава.
Спочатку ми винаймали квартиру, але незабаром отримали у спадок будинок. Завдяки нашій спільній наполегливій праці наше життя покращало. Коли Віра закінчила школу, мама наполягла, щоб вона жила з нами, а не в гуртожитку. Неохоче ми з чоловіком погодилися. П’ять років Віра жила з нами, нехтуючи домашніми обов’язками. Ми навіть брали її з собою у відпустку кілька разів…
Щоб відновити наше особисте життя, чоловік винайняв для Віри окрему квартиру. Ми платили їй за квартиру два роки, доки вона не вийшла заміж за Олега. Віра, мабуть, очікувала, що ми продовжуватимемо платити їй за гарні очі, але чоловік відмовився. Моя мати втрутилася, але я стала на бік чоловіка. Віра та Олег знайшли роботу, але незабаром у Олега почалися проблеми. Чоловік дав йому шанс у своїй компанії, але безвідповідальна поведінка Олега призвела до його швидкого звільнення.
Тоді Віра звернулася до мене за фінансовою допомогою, але я наполягла на своєму, наголосивши, що вони мають бути незалежними і мають взяти відповідальність на себе. Незабаром вони переїхали до моєї матері, яка звинувачувала мене в їхньому поганому фінансовому становищі. Я вирішила, що з мене вистачить. Вірі час подорослішати і навчитися постояти за себе. Я більше не хочу і не вступатиму в розмови про це з мамою чи сестрою.
