Олена уважно розглядала блиск нової прикраси на своєму зап’ясті. Подарунок від подруги був просто чудовий, але Олені наступного дня терміново були потрібні гроші. ”Може, я зможу повернути його в магазин, – розмірковувала вона, – Маша все одно не дізнається”. Наступного ранку Олена, прихопивши прикрасу та коробку, поспішила до місцевої ювелірки.
Стоячи біля каси, вона показала прикрасу продавчині. – Вибачте, я хотіла б повернути цю прикрасу. Чи можете видати мені гроші за неї? Продавщиця насупилась і взяла прикрасу, акуратно оглядаючи її. – Звідки це у вас? – Раптом запитала вона. – Це подарунок, – відповіла Олена, починаючи нервувати. Продавщиця покликала охоронця, і за хвилину Олену оточували троє людей, ставлячи їй запитання.
– Ця прикраса була вкрадена з нашого магазину тиждень тому, – пояснила продавчиня. – Як вона виявилася у вас? – Я… я не знала про це! Це подарунок від моєї подруги, – заявила Олена, намагаючись триматися впевнено. Охоронець дістав телефон і почав дзвонити до поліції, коли Олена розблокувала свій телефон і набрала номер Маші. – Маша, звідки у тебе ця прикраса, яку ти мені подарувала?
Після паузи, Маша відповіла з жалем у голосі: -Я купила його у людини на ринку. Що? Вкрадене? Я не знала про це… У результаті Олені вдалося уникнути проблем із законом завдяки чесності та швидкому вирішенню ситуації. Маша зізналася у своїй помилці і разом вони вирішили більше не купувати дорогих речей без чека та перевірки. Цей інцидент навчив їх бути обережнішими та цінувати довіру один до одного, та інших людей.
