Юля давно підозрювала чоловіка Ігоря в невірності, але вирішила терпіти, керуючись порадою матері зберегти сім’ю заради сина Діми. – Чоловіки з часом стають розсудливішими, – переконувала її мама. Юля навіть працювала у додаткові зміни, щоб відволікти себе, сподіваючись, що інтрижка Ігоря закінчиться. Але Ігор, навпаки, почав нахабно витягувати з неї гроші для своєї коханки.
Коли Юля остаточно відмовилася давати йому гроші, той заявив, що покине її. – Приповзеш назад – не прийму, – посміхнувся він. Юля не стала звертати увагу на такі підліткові слова чоловіка. Після наступного розлучення вона вперше відчула себе вільною. Юля переїхала, зосередившись на кар’єрі та сині, який навіть не питав про відсутнього батька.
Мати засуджувала її рішення, та Юля вже не слухала нікого. Вона зблизилася з Вадимом, колегою, який щиро зацікавився нею та Дімою. Через рік Вадим зробив пропозицію, умовляючи Юлю припинити будь-яке спілкування з Ігорем, який на останнє засідання суду з’явився невпізнанним і каявся, обіцяючи виправитися. – Я хочу повернути свою сім’ю, – благав він зі сльозами на очах.
Юля не прийняла його, не бажаючи більше довіряти настільки не поважаючій її людині. Через роки Юля народила дочку. Вадим та Діма завжди були поряд з нею. Вони стали справжньою родиною, а Юля все думала про те, як вона мало не пожертвувала своїм щастям, ввійшовши в оману суспільства та власні страхи.
