Оксана довгий час розмірковувала про своє життя та долю. Незважаючи на вдоволення, вона знала, що її життя могло б скластися інакше, якби не випадкова зустріч на вечірці у студентському гуртожитку. Батьки змусили її вивчати бухгалтерський облік, незважаючи на її пристрасть до викладання. Вона підкорилася і вступила до технічного училища, жила в гуртожитку. У цей час вона була закохана у Віктора, котрий планував попрацювати за кордоном протягом року. Він висловив їй своє кохання і попросив почекати його, на що вона погодилася. Поки Віктор був за кордоном, Оксана зосередилася на навчанні, не зважаючи на інших чоловіків.
Віктор надсилав їй гроші та підтримував зв’язок. Однак Сергій, однокурсник, був наполегливим у своєму прагненні до неї. Під час святкування Дня студента Оксана, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, опинилася у ліжку Сергія, і ця подія ознаменувала поворотний момент у її житті . Спустошена своїми діями і вагітністю, що послідувала за ними, Оксана вирішила залишити дитину. Сергій, дізнавшись про вагітність, наполягав на тому, щоб одружитися з нею, за підтримки батьків з обох боків. Незважаючи на те, що вона не любила Сергія, Оксана погодилася на шлюб, вдячна Вікторові за те, що він вирішив залишитися за кордоном, дізнавшись про її ситуацію. Минали роки, і, незважаючи на наявність дочки Олі та стабільної роботи, Оксана залишалася байдужою до свого чоловіка.
Сергій, знаючи про її почуття, шукав розради в романі з колегою Анжелою. Оксана ж, вже емоційно відсторонена, змирилася із ситуацією та продовжила жити своїм життям. Вийшовши на пенсію та провівши час із дочкою та онуками, Оксана вирішила розлучитися з Сергієм і повернутися до батьківського дому. Ремонтуючи будинок свого дитинства за допомогою сусіда Миколи Івановича, вона зненацька возз’єдналася з Віктором. Це возз’єднання, організоване Миколою, дало Оксані та Віктору другий шанс на кохання, довівши, що іноді доля дає нам можливість виправити наші минулі рішення та знову здобути щастя.
