П’ять років тому загинув мій чоловік; у мене не було нікого після нього, і ось, через чотири роки, я знову закохалася. Коли ми почали жити разом, фото з чоловіком з полки не прибрали (там були звичайні фото з пікніка), а новому чоловікові сказала, що це брат. Якось приходжу з роботи, а радісний радісний такий каже: […]
Продолжение...
Подружжя встигли прожити в шлюбі 8 років, і питання про дітей вставало вже не раз. Так, у них прекрасні відносини, захоплююче життя, але що далі? Для чого вони живуть? На жаль, з дітьми ніяк не складалося. Лише після тридцяти тест показав такі бажані смужки. Вони хотіли стрибнути в небо від захвату.Матуся встигла перепробувати все, і […]
Продолжение...
Те, як люди похилого віку обожнюють своїх онуків, знають всі. Більш того, ми за них життя віддати готові, адже онуки – найбільше і дорогоцінне, що тільки є в нашому житті. І я так думаю, і дружина.Коли в родині з’явилися власні діти в третьому поколінні, ми і самі немов жити вперше почали. Нам було по 45 […]
Продолжение...
Про розлучення я думаю з ранку до вечора, сил бути поруч з дружиною, бачити її в своєму житті більше немає. Останній рік я взагалі прокидаюся з цим бажанням і з ним же засинаю. І немає, я не вподобав собі іншу бабу. Ми одружилися, коли нам було по 25; що ми тоді розуміли? Були молодими, закоханими, […]
Продолжение...
Ми з чоловіком вже п’ять років разом. Оселилися в моєї міській квартирі, і все йшло непогано. Згодом вирішили і його батьків з села забрати: втомилися вони вже від вічного господарства. На щастя, у мене була ще одна квартира, одиничка. Я її здавала, до пори нікому не розповідала. Є і є.Але тут питання постало, куди батьків […]
Продолжение...
Мені зараз 26; кажуть, в наш час це не вік для шлюбу. Я не згодна: мені здається, люди стали більш інфантильними, їх життя пролітає без толку. Коли я познайомилася з Льошкою, мені було 22. поважаю його за солідність, за зрілість в судженнях. Він не морочив мені голову, не намагався вдавати з себе когось краще, ніж […]
Продолжение...
Місьє Амадо 64 роки. Життя його пройшло цікаво, він займався улюбленою справою, насолоджувався кожним днем, створив мережу ресторанів в столиці Франції. На жаль, до кінця життя лікарям не було чим його порадувати: у нього знайшли смертельну хворобу. Але місьє Амадо не хотів проводити дні, що залишилися в лікарняній палаті: йому було цікавіше зробити наостанок щось […]
Продолжение...