Якщо з нашого будинку піде теща, слідом за нею піду і я, – спокійно сказав Степан зовсім розrубленій дружині. – Назавжди
Це була остання крапля, що переповнила її чашу терnіння. – Всі! Досить! Мамо, я так більше жити не можу! – сказала Маргарита на кухні, і тільки потім Степан відчув запах плавленої пластмаси. Він помчав на голос дружини і побачив на кухні двох – дружину, яка тримала в руках те, що залишилося від електричного чайника, та […]
Продолжение...