Month: February 2022

Мені було 5, але я добре пам’ятаю цей день, наче це було вчора. Батько прочитав якесь листування у телефоні мами, де вона писала своїй подрузі, що досі зустрічається зі своїм багатим залицяльником. Вона зустрічалася з ним рідко. Щоб іноді купувати те, що не потрібно чоловікові та дітям, а хочеться їй самій, щоб прогодовувати сім’ю – […]

Ця історія про мого друга Андрія. Він сидів у прибережному кафе, чекав Аліну. Колись давно вона була його першим коханням. Все було тоді гаразд, пристра сть між молодими. Але у Андрія був друг, який знав, що між парою кохання. Андрій не надавав значення жестам друга у бік Аліни. Загалом Ігор був тоді перспективним адвокатом, багатим. […]

Це історія про мого сусіда Єгора. Хлопчик пустотливий, гучноголосий. Живу я в спальному районі, а Єгорка живе у квартирі прямо наді мною. Нічого не могла зробити, галасливий хлопчик, то розмовляє голосно, то грає шумно, бігає по хаті. Сусіди його недолюблюють, дуже він їм, за їхніми словами, աкодить. Якось повертаюся додому. Зима надворі, мороз – холодно. […]

Нещодавно мені виповнилося 70. До дня народження моя дружина, так вийшло, не дотягла, пішла у інաий світ. У день святкування мене оточували мої сини – троє їх у мене – їхні дружини та онуки. Все життя хотів доньку, тепер прошу у дітей онучку. Обіцяють. Наступного дня я пішов на цви нтар до своєї поkійної дружини. […]

Валерій із матір’ю жили дружно у трикімнатній квартирі, яку його батько отримав за радянських часів. Він пішов від них, коли Валерію було десять років. Валерій так і залишився жити з матір’ю після закінчення інституту. Його це влаштовувало, тому що цілими днями працював, а вихідні проводив зі своєю дівчиною у її квартирі. – Тобі час одружитися, […]

Це історія про мого діда. Нещодавно так сталося, що піաла з жит тя моя бабуся. Дід вирішив, що йому тут нічого робити, тому незабаром піде до неї. Я вирішив, що, будь-що, я зупиню шквал цих думок. Зібрався я значить їхати до нього до села; дід спочатку казав, що він на мене не чекає, не впорається […]

– У мами ціла кімната речей. Більшість з етикетками. Жодного разу не носила. Каже, добре, що свого часу стільки купила, вистачить на кілька років. А там на кілька життів вистачить. У неї приблизно дев’яносто пар взуття нарахувала тільки ті, що в коробках. Чотири дублянки, шість шуб, десятки пуховиків. Вже не кажу про штани, кофти, сукні. […]

– Мої батьки приїхали до нас в гості на два тижні. Вчора поїхали. Нарешті, вдома тиша, порядок. Яке ж це щастя повернуться до колишнього способу життя. Я батьків, звичайно, люблю, але вже краще спілкуватися на дистанції. – А обов’язково було залишатися у вас? – Звичайно!! Я їм запропонував знімати готель, але вони дуже різко відреагували […]