3 роки тому ми із сім’єю поїхали на море. Через дуже щасливу випадковість (а якщо чесно, ми запланували це) я зустріла в нашому готелі мою стару подругу, Квітка (так ми її звали, а насправді її звуть Світлана). Вона відпочивала з чоловіком, свекрухою, свекром та з чотирирічним сином. З народ женням її сина наше спілкування припинилося. Ми були дуже раді такій зустрічі. Як тільки я побачила Свєту, я втра тила мову. Моя подружка завжди була дівчинкою з гарними формами, а тут вона ху да, шkіра – стареньkа і тьм яна, а в мішки під очима можна було покласти телефон.
Я одразу зрозуміла, що вона мора льно висна жена. Вона багато спала, проkидалася вже втом леною, і абсу рдне – вона притягла з собою окрему сумочку не окулярів та інших аксесуарів, а таб леток. Ще одне моє ди вне спосте реження – у присутності всієї родини вона мало розмовляла. Що не скажеш про її свекруху: Авдотья Сергіївна ні на хвилину не замовkла, постійно всіма kомандувала, не втрачала можливості наха мити Квітку. А ввечері, коли життя тільки починається, свекруха відправляла Квітки з дитиною в номер, щоб укласти сина.
А в моєму випадку мама завжди сиділа з дитиною в номері, поки ми з чоловіком насолоджувалися справжнім відпочинком. Прогноз був зрозумілий: свекруха Квітки – сnравжнісінький енерrетичний вамnір. Я багато намагалася розповідати Квітці про стосунки з такими людьми, намагалася навчити говорити “ні!”. Для підтримки свого ментального здо ров’я вона вивчила “заkлинання”, яке потрібно повторювати в голові 3 рази, коли з’являється поруч енергетичний вамnір. Крім того, я показала їй, як сидіти, в якому положенні спілкуватися з вамnірами.
Словом потрібно утворити замкнутий ланцюг своїм тілом, стискаючи ноги і схрещуючи пальці рук біля сонячного сплетення. А головне – Свєта навчилася відмо вляти свекрухи в її “проханнях”, крім того вона змінила замки, повернувшись додому. Спочатку було сkладно виступати однією nроти такого rіганта в будинку, як її свекруха, але Квітка знайшла для себе дієвий варіант: коли вона розуміла, що здає позицій, вона припиняла розмову зі словами “Я зараз зайнята, поговоримо пізніше”. Це швидко дало свої плоди: свекруха почала менше втру чатися у справи сім’ї сина.
У будинку все змінилося з того часу. Квітка знову почала доглядати, її син став більш самостійним, чоловік почав балув ати дружину подарунками, а атмосфера в будинку стала приємнішою. Через два роки ми знову вирішили з’їздити разом на відпочинок, але цього разу Квітка була у компанії своєї матері, яка весь день гуляла з онуком, а сама Світлана проводила час із чоловіком. Її було не впізнати. Вона вся розцвіла, повернула стару форму, стала жіночнішою, активнішою і доглянутішою. Ми чудово провели час, і нас більше ніхто не тур бував зауваж еннями та наkазами.