Ми живемо в селі, яке схоже на місто. Зарплата тут, звичайно, невелика, але роботу ми з чоловіком все ж знайшли. У нас є один син, ми його залишили з бабусею і приїхали на заробітки, щоб купити собі житло в місті. Я працювала в магазині, а чоловік на заводі. Ми витрачали дуже мало, все купували по акції. Одяг новий собі не купували, на їжу сильно не витрачалися. На відпочинок ми не їздили. Єдиним відпочинком була прогулянка по парку з чаєм в термосі, який ми самі і заварили. Але ці прогулянки нам дуже подобалися, і ми все одно відпочивали. Ми відкладали кожну копійку, мріючи, що у нас буде будинок.
Гроші всі відправляли свекрусі, але та теж збирала і особливо не витрачала. Бабуся з онуком жили на пенсію, і вона не чіпала наших грошей. За це, звичайно, ми її ла яли, але вона все одно думала про те, щоб ми скоріше зібрали гроші на будинок і повернулися назад. Чоловік заробляв удвічі більше за мене. Ми платили тільки за квартиру і за їжу. Оренда квартири коштувала недорого. Одного разу чоловік прийшов і сказав, що шеф запропонував йому додаткову роботу. Ми, звичайно, дуже зраділи, але я боялася, що він не витримає фізично. Чоловік сказав, що не буде втомлюватися, навпаки, це його надихає, і ми зможемо заробити більше грошей і вже купити квартиру.
Але після того, як чоловік почав там працювати, він став пізно приходити додому – якимось злим і не в настрої. Він працював більше, але грошей приносив менше. Я почала підозрювати, що у нього є kоханка. Але він телефон від мене не ховав, відповідав на дзвінки при мені. Я не витримала і запитала, чи не зра джує він мені. Але він обійняв мене і почав сміятися. Чоловік сказав, що у начальника проблеми, і він не може дати зарплату, ось він і нер вує. Після цього я вирішила, що завжди буду довіряти своєму коханому.
