Ганна вигнала чоловіка три роки тому. Дізналася, що в того інша сім’я є, де росте дворічний хлопчик, зібрала йому валізи, та й відправила до іншої жінки. Їхня двокімнатна квартира була у спільній із чоловіком власності. Тому жінка взяла іпотечний кредит, і викупила у колишнього його частку. Інакше вона вчинити не могла. Нема куди їй було, з двома доньками, їхати. Допомогти Ганні нікому. Батьки вже пенсійного віку живуть у селі. Висилають їй, звичайно, з попутками, картоплю та овочі свого консервування. Чоловік платить алі менти, але вони також не суттєві. Тому Ганні доводиться крутитися самій.
Набрала підробіток: по буднях, до початку роботи, миє підлогу в офісах, своєму та сусідніх; у вихідні пише недбайливим студентам курсові. Економить на всьому, що може. А рік тому молодша пішла до школи. Благо сестричкою займається старша дочка, шістнадцяти років. Поки старша на уроках, молодша чекає її у групі продовженого дня. Потім разом приходять додому, обідають, старша допомагає молодшій з уроками. Потім сама сідає за свої домашні завдання. Після вечерю приготує, щось у машинці попре, пропилососить. Та й коли молодша сестричка ще до дитсадка ходила, старша її звідти забирала. Начебто так не належить. Не повинні виховательки віддавати дитину підлітку. Але там, у дитсадку, всі знали про ситуацію Ганни, та й старша колись ходила в цей садок, то підлітка там знали.
Але вже незабаром кінець навчального року. На канікулах має бути легше. Молодшу відправлять до дідуся з бабусею. До речі, Ганна оплачує працю своєї старшої доньки. Вона вважає, що будь-яка праця має бути винагороджена. Тим більше, що дочка замість тусовок з однолітками сидить із сестричкою і займається домом. Але є й такі знайомі, що твердять Ганні: – Ти над кожною копійкою тремтиш, а тут доньці, за догляд за сестрою платиш! Кого ти ростиш! Споживача? А та й сором втратила, бере гроші за свою “роботу”! А ви як вважаєте, чи правильно вчиняє Ганна, оплачуючи виконання дочкою робіт по дому та догляд за сестрою?
