Протягом кількох місяців я постійно бачила ту саму картину в нашому дворі. Двоє діток постійно гуляли допізна, а потім благали маму відчинити двері. Того дня було особливо морозно. Я помітила, як діти сильно стукали у двері та кричали: «Мамо, прошу, впусти нас!». Я швидко попрямувала до них і запропонувала піти до мене, щоб зігрітися. Даша та Олексій погодилися. На жаль, не вперше ці діти гостять у мене чи в інших сусідів. Їхня мама воліє розважатися з чоловіками, а дітей виставляє за двері.
А закінчується все тим, що вони з-n’яніу сплять, доки їхні діти мерзнуть перед дверима. Якось вони навіть ночували у мене. На ранок їхня мама намагалася звинуватити мене в чомусь, але сусіди були на моїй стороні. Я вже давно обмірковую, що настав час скаржитися в орrани опіки. Цього вечора ми також довго стукали до неї, але ніякого результату, тому я поклала дітей спати у себе вдома. Вранці, коли двері знову ніхто не відчинив, я зателефонувала до nоліції.
Їхню маму Яну знайшли непритомною і через кілька годин вона пішла з життя. Діти не хотіли до дитячого будинку і просилися жити в мене. Я не могла їм нічого обіцяти, бо сама ледве виживала на свою зарплатню. А син лише закінчив університет. За кілька днів я все це розповідала місцевому слідчому. Він сказав, що я отримуватиму пенсію і держава нам допомагатиме. Син також був не проти. Так у нашій родині з’явилися двоє чудових дітей.
